Модні і величні сикстіс

Хто вони такі? Якими вони були? Що ми можемо взяти від них і що беремо?
Мало хто пам`ятає якими вони були насправді…
Джек Керуак — письменник, душа бітніцького руху. Писав про: автостоп, яким наїздив не одну тисячу кілометрів, подорожі і тусовки. Торчав на бензедрині, був не дурень випити. Ненадійний і романтичний. Час проводив у компанії таких само поетів-бітників, їздячи Америкою. серед них були відомі і недуже ( як то Алан Гінзберг).
Тімоті Лірі – опальний гарвардський професор. Опальним став після того як проголосив основною темою своїх досліджень речовину під назвою ЛСД. Завдяки цьому переманив на свій факультет багацько студентів інших факів. В подальшому сьав майже гуру, написав багато книжок із психології і соціології, а також духовні керівництва з ЛСД-практик.
Джім Морісон — одна з найяскравіших  рок-зірок 60-х. Втілив у життя рок-театр і рок-поезію, в образі Діоніса доходячи до сценічних оргій. Красивий просто чувак. Захоплювався ідеями розширення свідомості і неадекватними станами, музикою зайнявся після того як недовчився на режисерському. Помер у 27 років від серцевого нападу.
Дженіс Джоплін —  шикарно-блюзова співачка. Юні роки в неї були не найприємніші, у школі та коледжі була «білою вороною», над якою усі сміялися. Після цього вона зв язалась із хіпі, стала жити в комуні, спати з багато ким і виключно гарно співати: писала власні пісні, а також виконувала класичні блюзи. Про неї говорили, що вона спилася і сторчала ся…померла за компанію з Джимом і Джіммі у 27 років.
Кен Кізі- відомий письменник, автор «Пролітаючи над гніздом кукушкі» , книги, яку більшою частиною взяв із власного життя. Кізі у юності був спортсменом і встановлював рекорди- доки не спробував ЛСД. У середині 60-х на свої літературні гонорари купив старий шкільний автобус, розфарбував його в психоделічні кольори і з компанією бешкетників вирушив кататися Штатами. Вони знімали фільм «Кислотний тест», в який входили ЛСД-ні вечірки, несподівані флешмоби там імпровізації. Кізі з компанією прикольувалися над поліцією і саботували будь-який захід, який бачили. За це їх називали «Прикольщики» або «Веселі бешкетники». Одного разу їх автобус, розмальований свастикою і обвішаний іграшковою зброєю, в їхав у демонстрацію проти війни у Вьєтнамі. Витівки   Кізі описані у книзі журналіста Тома Вульфа «Електропрохолоджувальний кислотний тест».
Далі буде
Хоро Мудрая & пані Таня